Росію вигнали з Дунайської комісії

Дунайська комісія на 100-й сесії постановила, що Росія не може бути її членом.

Дунайська комісія вчора на своїй 100-й ювілейній сесії під головуванням України вирішила, що членство Росії є несумісним з огляду на її ракетні та безпілотні удари по Нижньому Дунаю.

“Після того, як у листопаді Росія не була обрана до Міжнародного суду ООН, IMO, ЮНЕСКО та ОЗХЗ, Росія зазнала ще однієї дипломатичної поразки в Дунайській комісії, одній із найстаріших міжнародних організацій у світі”, – написав в X міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

РФ має вийти з Дунайської комісії до 29 лютого 2024 року. В іншому випадку члени більше не визнаватимуть своїх зобов’язань перед РФ згідно з установчою Белградською конвенцією.

Кулеба наголосив, що це рішення є належною відповіддю на порушення принципів вільного та безпечного судноплавства на Дунаї.

З портів Дунаю Україна експортує зерно суднами, вік яких перевищує 40 років

Для відвантаження зерна з дунайських портів України експортери залучають всі наявні судна з дедвейтом 1,5-8 тис т, тому зараз працюють переважно судна віком 35-60 років, хоча їх термін служби зазвичай складає 25-30 років.

Під час роботи зернового коридору в порти Дунаю заходили значно більші зерновози, зокрема у червні – судно «Блу Гейт» дедвейтом 24 тис т.

Використання старого флоту дозволяє вирішити проблему страхування, що виникла після завершення зернової угоди. З травня 2023 р Кабмін активно працює над планом «Б», що має замінити зерновий коридор шляхом створення страхового фонду у 500 млн $ для покриття ризиків пошкодження суден через атаки рф. Тиждень тому було оголошено про завершення робіт по створенню міжнародного страхового пулу, проте механізм досі не запрацював.

Заступниця голови комітет ВР по транспорту та інфраструктурі Ю. Кліменко заявила, що «скептично ставиться до державних страхових фондів, оскільки вони зацікавлені у мінімізації бюджетних витрат».

УДП погодило перейменування перших 12 суден

Теплоход «Дмитрий Калинин» (нова назва «Херсон»)

В Українському Дунайському пароплавстві (УДП) повідомили про перейменування своїх перших 12 суден. Про це пише Ізмаїл-онлайн.

В УДП запевняють, що це важливий крок, який дозволить підвищити рівень безпеки та впровадити український правопис у найменуваннях суден.

Процес перейменування суден УДП

Процес перейменування суден УДП тривав понад рік. Ще минулого року були підготовлені пакети документів по всіх суднах, але процедура перейменування була досить тривала.

Окрім оформлення необхідних документів, потрібно було отримати мірильне свідоцтво від Регістру судноплавства України, свідоцтво про мінімальний склад екіпажу від профільного міністерства, перепрограмувати РЛС та нанести нові назви на корпус із замовленням трафаретів.

УДП вирішило проводити зміну назв поетапно під час виконання міжрейсових ремонтних робіт, щоб не допускати простоїв флоту.

Україна та Румунія спільно розвиватимуть судноплавства на Дунаї

Під час тристоронньої зустрічі Україна – Єврокомісія – Румунія, що відбулася за підтримки Євросоюзу, було обговорено координацію спільних зусиль, щодо вдосконалення та розвитку експортних потужностей через українські та румунські канали річки Дунай.

Сторони обговорили можливість спільного вимірювання глибин частин річки Дунай представниками Румунії та України, у зв’язку з експлуатаційним днопоглиблюванням, яке нещодавно здійснила українська сторона.

У центрі уваги зустрічі було питання вдосконалення навігації, зокрема знаходження нових шляхів покращення лоцманського проведення суден на спільному українсько-румунському секторі річки з метою збільшення кількості судозаходів у порти Дунаю, повідомляє Адміністрація морських портів України.

Відзначалося, що розвиток ефективного та безпечного судноплавства на річці Дунай можливий лише завдяки продуктивній та злагодженій співпраці з колегами з Єврокомісії, сусідньої Румунії та Дунайської комісії, представники якої також взяли участь у зустрічі.

Нагадаємо, що у травні 2022 року Європейська Комісія запустила ініціативу «Шляхи солідарності», щоб підтримати Україну та створити дійові логістичні маршрути для експорту агропродукції та імпорту необхідних товарів. Один з напрямків – розвиток водних шляхів між країнами Євросоюзу та Україною.

Додамо, що сьогодні дунайські порти залишаються стабільним альтернативним шляхом для агроекспорту. За рік війни саме порти «Ізмаїл», «Рені» та «Усть-Дунайськ» в три рази збільшили вантажопотік. Через Дунайський припортовий кластер експортовано понад 17 млн тонн вантажів, також лише через ці порти йде імпорт необхідних товарів для потреб України.

Російські судна не пускатимуть до портів ЄС

З 8 квітня 2023 року російські судна не прийматимуть в портах країн Європейського Союзу.

Нові санкції ЄС забороняють заходити до портів та шлюзів держав-членів Союзу суднам, сертифікованим Російським морським реєстром судноплавства.

Під заборону підпадають як російські, так і іноземні судна, сертифіковані Росморреєстром.

Так, усі свідоцтва, видані реєстром від імені держави-члена ЄС до 7 жовтня 2022 року, мають бути анульовані. Дія документів призупиняється до 8 квітня наступного року відповідною державою ЄС.

Держави, які уповноважили Росморреєстр повністю або частково проводити перевірки та огляди суден, а також видавати свідоцтва, мають відкликати ці доручення до 5 січня 2023 року.

Таким чином, ЄС надає час, аби судна могли отримати нову сертифікацію.

До відкликання документів держави-члени ЄС не повинні дозволяти Росморреєстру проводити огляди та перевірки, схвалювати чи оновлювати документи.

Поліція чи прикордонна охорона держави перевірятиме, чи сертифіковане судно Росморреєстром, та вирішуватиме можливість допуску судна у внутрішнє море для бункерування.

Без чорноморських портів Україна і близько не може досягти рівня експорту, якого терміново потребує, – ВПП

Без чорноморських портів Україна і близько не може досягти рівня експорту, якого терміново потребує, повідомила заступник координатора з надзвичайних ситуацій Всесвітньої продовольчої програми (ВПП Україна) Кейт Ньютон.

“Відкриття чорноморських портів – це найважливіший шлях повернути Україну на колишні позиції. Без чорноморських портів ми й близько не можемо досягти рівня експорту, якого Україна терміново потребує. Проте ми робимо все можливе – автомобільними дорогами, залізницями і наразі річковим шляхом – щоб наблизитися до максимального результату. На сьогодні це близько 1 млн тонн на місяць, можливо, ми дійдемо до 2 млн. Але нам терміново необхідний доступ до Чорного моря в Україні”, – сказала Ньютон на брифінгу в Медіацентрі “Україна” в Києві у четвер.

Вона нагадала, що до війни Україна експортувала до 6 млн тонн зерна щомісяця. За її словами, 2021 року близько 400 млн людей у всьому світі скористалися українськими продуктами.

“Нам треба спробувати звільнити сховища у всій Україні, забезпечити, щоб пшениця, ячмінь, соняшник і все, що росте в Україні, могло бути зібрано і могло експортуватися”, – зазначила Ньютон.

На посаду керівника ПрАТ “УДП” призначений Дмитро Москаленко

Наказом Міністерства інфраструктури України № 10-ОС від 21.02.2022 р. Москаленко Дмитро Олегович призначений тимчасово виконувачем обов’язків генерального директора приватного акціонерного товариства “Українське Дунайське пароплавство”.

Виконувати обов’язки керівника ПрАТ “УДП” Дмитро Москаленко розпочав з 22 лютого.